Зауваження щодо багатоскладової конвертації

Послідовність китайських складів українською мовою, залежно від смислу і задуму автора, може бути записано окремо (через пробіл), разом (з використанням апострофів для адекватного поділу на склади), або, в разі потреби, через дефіс.

Апостроф

У pinyin апостроф пишеться перед a, e, o, якщо з них починається новий склад. В українському написанні ця прозорість втрачається. Іноді апостроф необхідно зберегти, іноді додати, іноді вилучити. Але щоразу головним принципом використання апострофа є можливість однозначного повернення до оригінального складу у pinyin.

У російськомовній транскрипції на місці апострофа може стояти твердий знак або дефіс.

Апостроф пишемо на стиках складів:

  • при передачі українською стиків складів, перший з яких закінчується на ng («н») або r («р»), а другий починається з a, e, o («а», «е», «о»);
    (стики: g'a, g'e, g'o, r'a, r'e, r'o).
  • при передачі українською стиків складів, перший з яких закінчується на ng («н») або r («р»), а другий починається з ya, ye, yo, yi, yu, wu («я», «є», «йо», «і», «юй», «у»).
    У pinyin тут апострофа немає: його роль відіграють w та y, які вказують на початок нового складу;
    (стики: gya, gye, gyo, gyi, gyu, gwu, rya, rye, ryo, ryi, ryu, rwu).
  • owu – на стиках складів, які закінчуються на «о» (o), перед складом «у» (wu): «по'у» (powu), «мо'у» (mowu), «фо'у» (fowu) тощо, а також складів «до'у» (duowu), «ко'у» (kuowu), «цзо'у» (zuowu) тощо, аби вони не змішувалися з цілісними складами «поу» (pou), «моу» (mou), «фоу» (fou), і «доу» (dou), «коу» (kou), «цзоу» (zou) відповідно (зокрема і bowu = «бо'у» та wowu = «во'у», навіть попри те, що складів bou та wou не існує і неоднозначності тут не виникає).
    У pinyin тут апострофа немає: його роль відіграє w, яке вказує на початок нового складу.
  • a'o: коли необхідно розрізнити: «бао» (bao) та «ба'о» (ba'o), «ляо» (liao) та «ля'о» (lia'o) або ж «баоу» (baowu) та «ба'оу» (ba'ou) тощо.
  • u'a: коли необхідно розрізнити «ґуа» (gua) та «ґу'а» (gu'a), «ґуай» (guai) та «ґу'ай» (gu'ai), «ґуань» (guan) та «ґу'ань» (gu'an), «ґуан» (guang) та «ґу'ан» (gu'ang) та інші склади з дифтонгом ua і відповідні стики складів. Не всі ініціалі приймають фіналі ua, uai, uan, uang, але, наслідуючи підхід авторів pinyin, аби уникнути непорозумінь, ми розділяємо апострофом усі стики u'a («у'а»).
  • i'o: після складів, що закінчуються на «й» (i), перед «о» (аби розірвати «йо»): «цай'о» (cai'o), «мей'о» (mei'o), аби вони не змішувалися з іншими сполученнями складів – «цайо» (cayo), «мейо» (meyo) тощо (зокрема і для сполучення bei'o, хоча тут неоднозначності не виникає, оскільки складу be не існує і сполучення beyo неможливе).
  • iu'e: коли необхідно розрізнити «ню'е» (niu'e) та «нюе» (nüe), «лю'е» (liu'e) та «люе» (lüe), «цю'е» (qiu'e) та «цюе» (que), «сю'е» (xiu'e) та «сюе» (xue), «цзю'е» (jiu'e) та «цзюе» (jue), «ю'е» (you'e) та «юе» (yue) (зокрема і miu'e = «мю'е» та diu'e = «дю'е», хоча складів, які б звучали як «мюе» та «дюе» у китайській мові немає);
    - але апостроф непотрібен на стиках u'e (ü'e): «юйе» (yu'e), «нюйе» (nü'e), «люйе» (lü'e), «цзюйе» (ju'e), «цюйе» (qu'e), «сюйе» (xu'e), а також у твердих сполученнях «чу+е» (chu'e) тощо, які ніколи не утворюють складу.

Зауваження щодо систем транскрибування, задіяних у конвертері

Цей конвертер створено, насамперед, для фахівців, які не будучи китаїстами-філологами тим не менш повинні точно й однозначно передавати філософські терміни, імена персоналій, назви трактатів засобами української мови. Зокрема, до створення конвертера автора спонукав досвід розв'язання проблем транскрибування китайської лексики під час роботи над власною монографією.

Системи транскрибування, задіяні в конвертері (таблиці складів за: [Ошанин 1983, с. 440–442]):

  • Pinyin (повна назва: Hanyu Pinyin 汉语拼音) – сучасна стандартна міжнародна транскрипція китайської мови
  • ТРТ – традиційна російська транскрипція

Українська транскрипція. Наразі існують різні підходи до її створення (див. список літератури). Використана в конвертері українська транскрипція складів китайської мови, ґрунтується на таких принципах:

  • можливість однозначного переходу на письмі від комплекту складів однієї транскрипції до іншої
  • спадкоємність щодо російської транскрипції (ТРТ)
  • наголос на збереженні впізнаваності усталеного у науковому вжитку масиву термінології та власних назв і утримання у зв'язку з цим від внесення радикальних фонетичних змін до ТРТ

Короткі примітки:

r = «ж»

У китайській мові взагалі немає звуку «р» («річка»), але є звук «л» («ліс»); примітно, що в японській мові, навпаки, немає звуку «л», але є звук «р». Внаслідок цього літера «r» виявилася незадіяною. Тому було прийнято рішення латинським r позначати китайський звук «ж» (ren = «жень»).

n = «нь», ng = «н»

Слова у китайській мові складаються не з літер, а зі складів (один склад – це один ієрогліф). Кожен склад закінчується на голосний або на приголосний «н», який буває умовно м'яким або твердим: n («нь») та ng («н», а не «нг»); лише один склад в китайській абетці закінчується на інший приголосний – r (тут вимовляється не як «ж», а нагадує гаркаве французьке «р»).

«і» чи «и»

Під час транскрибування східних мов, і китайської зокрема, засобами української мови, ми стикаємося з проблемою застосування правила дев’ятки.

В яких складах пишемо «и»:

chiчи
ciци
riжи
shiши
siси
zhiчжи
ziцзи

В яких складах пишемо «і»:

biбі
diді
jiцзі
liлі
miмі
niні
piпі
qiці
tiті
xiсі

Як бачимо, правило дев’ятки наразі є незастосовним, оскільки було б втрачено розрізнення цілої низки складів:

ci – qi(ци – ці)
si – xi(си – сі)
zi – ji(цзи – цзі)

Тож у випадку, коли і (латинкою) тверде, передаємо його за допомогою «и» (як «цибуля», «сир», «зиск»), а коли м’яке – за допомогою «і» (як «ціна», «сік», «зірка»).

Зрозуміло, що автори українського правопису в принципі не ставили перед собою завдання створення наукової транскрипції китайської мови. Однак, поступ української науки і розвиток міждисциплінарних зв’язків у ній вимагають від нас брати до уваги, насамперед, специфіку того чи іншого об’єкта дослідження.

hui = «хуй»/«хуей»

Услід за І. М. Ошаніним, ми передаємо склади chui, cui, dui, gui, hui, kui, rui, shui, sui, tui, zhui, zui як «чуй», «цуй», «дуй», «ґуй», «хуй», «куй», «жуй», «шуй», «суй», «туй», «чжуй», «цзуй» відповідно. Таке позначення (ui) на письмі китайської фіналі, яка звучить як uеi (е звучить коротко), є усталеним стандартом, тому у науковому вжитку ми не бачимо необхідності вилучати з цього ланцюжка склад hui і транскрибувати його як «хуей»: у такому разі ми мали б змінити написання й усієї решти складів на: «чуей», «цуей», «дуей», «ґуей» і т.д. Більше того, використання варіанту «хуей» призводить до втрати однозначності і, як наслідок, неможливості відтворення оригінального написання pinyin: адже тоді неможливо з'ясувати, чи мається на увазі один склад hui («хуй»), чи ж ідеться про два склади hu'ei («ху»+«ей» = «хуей»).

wu = «у» чи «ву»?
= «і» чи «ї»?

Склади китайської абетки утворюють додаванням до ініціалі (приголосної) однієї з можливих фіналей (однієї голосної/дифтонгу/трифтонгу), приміром: g+a=ga, g+ui=gui, g+uai=guai або k+a=ka, k+ui=kui, k+uai=kuai тощо. Коли фіналі вжито окремо, як самостійні склади, вони набувають такого вигляду (у випадку з набором фіналей на u та i):


Фіналі:uuauouaiuiuanunuangueng
Не-фіналі:wuwawowaiweiwanwenwangweng
Фіналі:iiaiaoieiuianiniangingiong
Не-фіналі:yiyayaoyeyouyanyinyangyingyong

Тож на початку складу u записують як w, а i як y. У випадку ж поодинокого u, чи i, формально утворити такий склад неможливо, й тому його записують як wu, чи yi, відповідно (згідно з поясненням до таблиці складів pinyin, наведеному в документації ISO 7098:2015).

Таким чином, w та y не є ініціалями, і від самого початку їх було штучно введено – не для відображення фонетичного звучання, а лише для умовного позначення на письмі початку нового складу (завдяки цьому на стику складів перед w та y непотрібно вживати апостроф; натомість апостроф потрібен перед складами, що починаються з a, e, o).

Відзначимо також, що в МФА (міжнародна фонетична абетка) yi транскрибовано як [i]. Система Уейда-Джайлза (Wade-Giles) теж використовує i.

Отже, передавати wu як «ву» та yi як «ї» немає потреби.



ЛІТЕРАТУРА

Гобова Є. В. Проблеми передачі китайських слів засобами української мови // Китаєзнавчі дослідження. — 2019. — № 1. — С. 94–103.

Китайско-русский словарь 汉俄词典 / Под ред. Ся Чжун-и  夏仲毅. – Пекин: «Шанъу иньшугуань» 北京:商务印书馆, 1990. – 1250 с.

Кірносова Н.А. Засади транскрибування китайської лексики українською мовою // Сходознавство. – Вип. 45–46. – Київ, 2009. – C. 38–57. – Режим доступу:
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/20786.

Колодко С.А. Китайсько-український словник: 80 000 слів. – К.; ТОВ «Видавництво «Консультант», 2004. – 1176 с.

Несина І. Кодифікація китайських лексичних запозичень у словниках // Мовні і концептуальні картини світу. – 2013. – Вип. 46(3). – С. 57–65. – Режим доступу:
http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mikks_2013_46(3)__11.

Таблица записи слогов китайского языка новым китайским фонетическим алфавитом и в традиционной русской транскрипции // Большой китайско-русский словарь (華俄大辭典) в 4-х томах / Под ред. И. М. Ошанина. – Т. 1. – М.: Главная редакция восточной литературы издательства «Наука», 1983. – С. 440–442.

Цихай 辞海 (Енциклопедичний словник китайської мови «Цихай»). – Шанхай: Шанхай цишу чубаньше 上海:上海辞书出版社, 1979. – 2216 с.

ISO 7098:2015(E). Information and documentation – Romanization of Chinese. Standard, International Organization for Standardization, Geneva, CH, 2015. – 19 c.


***

Конвертер транскрипцій китайської мови (pinyin-укр-рос)
拼音西里尔字母轉換工具 (乌克兰语/俄罗斯语)

Відомості про конвертер і транскрипцію, задіяну у ньому

Конвертер дає змогу перейти від однієї транскрипції китайської мови до іншої. Можна перейти від рекомендованої китайським урядом офіційної і стандартної міжнародної транскрипції pinyin (拼音), а також від російськомовної транскрипції до української, і навпаки. ... Читати далі

Конвертувати можна окремі склади, слова, фрази, тексти.

Будь-який ієрогліфічний текст (приміром, «Даодецзін») тепер можна повністю перевести в українську транскрипцію. Для цього необхідно спочатку перейти від ієрогліфів до їх фонетичного запису – pinyin (приміром, тут). І потім за допомогою цього конвертера перевести pinyin в українську транскрипцію.

Докладніше про транскрипцію, використану в конвертері, див. тут. Окремі зауваження щодо багатоскладової конвертації див. тут.

Звучання усіх складів китайської фонетичної абетки див., приміром, тут або тут.

Перехід до інших транскрипцій, а також перехід між pinyin та поширеною у західній науковій літературі системою транскрибування Уейда-Джайлза (Wade-Giles), див. тут.


ü
ê
ґ
є
і
ї
ё
'
Прибрати


Перейти від до




Результат конвертації

Pinyin:


   * Знаки, що конвертації не підлягають, позначено червоним.

Технічні примітки:

  • Аби докладніше дізнатись про конвертер та задіяну у ньому транскрипцію, клікніть жовту галочку праворуч під текстовим полем конвертера.
  • Звертаємо увагу, що конвертер не призначений для перекладу. Так, приміром, Beijing буде конвертовано в «Бейцзін», але не в «Пекін».
  • Конвертер також не призначений для перевірки орфографії (неіснуючі склади просто не конвертуються і виводяться червоним кольором).
  • Якщо на комп'ютері не встановлено українську розкладку клавіатури, українське (кириличне) «і» слід вводити за допомогою кнопки над конвертером, а не з англійської клавіатури: комп'ютерні коди літери «і» в латиниці та кирилиці не співпадають, що унеможливлює конвертацію.
  • Запропонована у ТРТ транскрипція «ло» передає два склади pinyin: luo та lo (дуже рідкісний). Необхідно за контекстом обрати варіант, що відповідає читанню ієрогліфа першоджерела (в конвертері використано значно більш частотний склад luo).
  • Склад go («го»), наявний в таблиці І. М. Ошаніна, відсутній у сучасній таблиці pinyin, тому з конвертера його вилучено. Натомість у pinyin є дуже вживаний склад guo, який за правилами ТРТ теж транскрибується як «го».
  • Cклад hui у конвертері передається як «хуй», оскільки використання варіанту «хуей» призводить до втрати однозначності і, як наслідок, неможливості відтворення оригінального написання pinyin: неможливо з'ясувати, чи мається на увазі один склад hui («хуй»), чи ж ідеться про два склади hu'ei («ху+ей»).
  • Склади hm, hng, m, mm, n, ng, присутні в таблиці І. М. Ошаніна, вилучено з конвертера, оскільки вони є надто рідкісними в ужитку, натомість їх конвертація може призводити до істотних непорозумінь, як от: вводимо «люн» → liun (здається, що введено склад «люн», але насправді перед нами два склади: «лю» + «н» (liu + n). Складу ж «люн» у китайській абетці немає взагалі.
  • Стяжки низки складів з er (banr, huar, nar, zher тощо), характерні більше для усного мовлення, в конвертері не задіяні (в українській транскрипції, як і в ТРТ, їх можна схематично передавати додаванням літери «р»: «баньр», «хуар», «нар», «чжер» тощо).
  • В українській та російській транскрипції тони, притаманні китайській вимові, традиційно ніяк не відображають. Тому у конвертері їх не задіяно (водночас, у поле для конвертації текст на pinyin може бути введено як з тонами, так і без них).